Сьогодні, 7 листопада, ми з нестерпною скорботою та болем у серцях проводили у небесний шлях Ваню Нестерова, бійця ЗСУ, члена МПА, який загинув як герой, захищаючи рідну землю від окупантів.

У вересні Вані виповнилося лише дев'ятнадцять. Попереду – навчання, цікава цивільна спеціальність. Але характер Вані формувався під впливом і за прикладом батька, в минулому полковника міліції, Валерія Івановича Нестерова, який сьогодні очолює Київське обласне відділення Української секції Міжнародної поліцейської асоціації.

Батько не шукав сину легких шляхів. І коли Ваня заявив йому про своє бажання служити в повітрянодесантних військах, стати воїном, батько поставився до цього з розумінням.

Незабаром прогуркотіли перші залпи війни. Багато чого довелося випробувати молодому хлопцю. Але він стійко переносив всі тяготи військової служби, гідно проявляв себе у бойовій обстановці. Важко було без хвилювання слухати, як про це говорили, прощаючись із ним, його командири, бойові побратими.

Зовсім недавно Ваня, використовуючи коротку відпустку, приїжджав до Києва відвідати рідних. Батько привів його до Національного адмінцентру Секції познайомити з колегами. До того ж Ваня повідомив про своє бажання вступити до Міжнародної поліцейської асоціації. Йому було вручено членський квиток та почесний знак УС МПА «За мужність та професіоналізм» III ст. Це була його перша нагорода у новій ролі і, на жаль, остання…

Ховали Ваню, як і личить, з військовими почестями. Цього дня небо було зранку затягнуте свинцевими хмарами, накрапав дощ. Здається, саме небо оплакувало цього чудового юнака, який віддав своє життя за свободу Вітчизни.

Українська секція МПА, її Національний виконком висловлюють глибоке співчуття Валерію Івановичу Нестерову, його родині, у зв'язку з горем, що спіткало їх. Тримайтеся, наші дорогі. Ваш син загинув, як герой. Світла та вічна йому пам'ять…

Ім'я Івана Нестерова занесено до Книги пам'яті Міністерства оборони України.